4 червня на кафедрі хорового диригування ХНУМ ім. І.П. Котляревського — свято, на яке чекали 13 довгих років. Саме цього дня відбулося урочисте відкриття меморіальної дошки народному артисту України, лауреату Національної премії України імені Тараса Шевченка, засновнику Академічного хору Харківської філармонії, професору В’ячеславу Сергійовичу Палкіну. Щоб вшанувати пам’ять батька хорової справи Харкова біля легендарного 81-го класу, де працював Маестро, зібралися його учні, серед яких заслужені діячі мистецтв України та кандидати мистецтвознавства.
Розпочали урочистості неперевершеною інтерпретацією Академічного камерного хору ім. В’ячеслава Палкіна твору Кирила Стеценка «Благослови, душе моя, Господа».
Наталія Говорухіна, ректор ХНУМ ім. І. П. Котляревського, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор: “Майже все життя маестро було пов’язано з Харковом та університетом мистецтв, близько 50-ти років він керував хоровими колективами та заснував хор Харківської філармонії, який зараз із честю носить його ім’я. Перший запис в моїй трудовій книжці — артистка камерного хору Харківської обласної філармонії. І я цим дуже пишаюся”.
Наталія Бєлік-Золотарьова, учениця В. С. Палкіна, заслужений діяч мистецтв України, кандидат мистецтвознавства, професор: «В’ячеслав Сергійович завідував кафедрою хорового диригування 25 років, володів безліччю нагород. Він був єдиним у Харкові Лауреатом національної премії ім. Т. Шевченка та єдиним членом-кореспондентом Академії мистецтв України. Гроші на дошку вшанування зібрала хорова спільнота відразу, але ми чекали на цей день 13 років, і я щаслива, що ми всі разом це зробили».
Андрій Сиротенко називає зустріч із Маестро Палкіним доленосною.
Андрій Сиротенко, учень В’ячеслава Сергійовича, лауреат Першого Всеукраїнського конкурсу хорових диригентів, художній керівник та головний диригент Академічного хору ім. В’ячеслава Палкіна Харківської філармонії: «Він практично зробив мою долю, поставив мене на ці рейки, якими я йду досі. Надав енергію мені та цьому хору, який носить його ім’я», – розповів Андрій Іванович.
Ганна Савельєва, учениця В. С. Палкіна, кандидат мистецтвознавства, доцент кафедри хорового диригування ХНУМ ім. І. П. Котляревського: «Ми всі майже родичі, завжди відчуваємо щось спільне між нами, бо нас поріднив батько хорової справи Харкова. Він сотні людей привів на сцену, за руку привів у мистецтво, надав роботу, підштовхнув. Я не знаю, де він черпав ресурси, бо був одночасно видатним педагогом, талановитим виконавцем. Його хор завжди був настроєний по нотам, а на концертах відчувалося спільне хорове дихання».
Світлана Грузіна згадує, як вперше зустрілась з Маестро.
Світлана Грузіна, учениця В’ячеслава Сергійовича, інспектор Академічного хору ім. В’ячеслава Палкіна Харківської філармонії: «Я прийшла працювати до хору в липні 1990 року та працюю тут і досі. Ось 81-ий кабінет професора Палкіна, в якому він працював півстоліття. Я й зараз пам’ятаю його шафи, ноти, сейфи… Збереглися всі статті, цінні афіші, аудіо- та відеозаписи виступів колективу. Нічого не загубилося. В 2008 році, коли професора не стало, Алла Олександрівна Воблих (директор, адміністратор, бібліотекар та артистка хору протягом 36-ти років) вирішила зібрати кошти на меморіальну дошку, щоб вшанувати його пам’ять. Завдяки Аллі Олександрівні кошти зібрали та зберегли. Але тільки зараз настав той час».
На завершення урочистої події пролунав твір «Благодарение Господу» Марка Кармінського, який сам В’ячеслав Сергійович Палкін виконував душею як справжній український митець.
