fbpx

З Днем народження, рідна філармоніє! 14 жовтня Харківській філармонії виповнилось 92 роки

0

Харківська філармонія по вулиці Римарській, 21… Дім, улюблений багатьма поколіннями харків’ян.

Будівлю було зведено ще в 1829 році, а сьогодні — це пам’ятник архітектури. З середини 19 століття в ній розміщувався один із кращих приватних пансіонів Харкова, який був власністю професора П. Сливицького, що готував своїх вихованців до вступу в університет. Пізніше господар почав здавати будівлю в оренду.

В 1856-1857 роках тут розміщувався заснований підприємцем О. Зарудним “Увеcелительный вокзал” – розкішно оформлений розважальний заклад із залом для танців.

У 1858 році 39 харківських купців під керівництвом міського голови С. Косторіна звернулись до генерал-губернатора за дозволом про відкриття на вулиці Римарській, 21 Комерційного клубу, що й сталося 19 листопада 1858 року. Цей заклад мав величезний успіх серед харківської публіки. Комерційний клуб був більш демократичний, ніж Дворянські збори, хоча й членами правління обирали тільки осіб торгової спільноти, до клубу (без права голосу) приймали також дворян та чиновників. А відвідувати публічні бали-маскаради мали право всі городяни, а також приїжджі, які придбали квитки. Незважаючи на чини, в клубі всіх присутніх вважали рівними. Клуб був відкритий з ранку до часу ночі, крім двох днів: Страсної неділі та Великодня. В приміщенні клубу була бібліотека, дві читальні та кілька більярдних залів, буфет. Азартні ігри тут суворо заборонялися. За дозволеною картковою грою укладались ділові угоди. Крім того, тут проводились обіди, сімейні та музичні вечори. У 1871 році при клубі був створений свій оркестр, який складався з 30-ти музикантів. Через 8 років будинок і сад поруч з ним за 65 тисяч рублів придбав Комерційний клуб.

У 1883-ому дерев’яну будівлю Комерційного клубу, яка лише зовні була обкладена цеглою, дуже пошкодила пожежа. В процесі відновлення до основної споруди було прибудовано новий зал (за проектом архітектора Б. Михаловського), внутрішнє оздоблення якого було таке саме, як в одному із залів палацу Тюільрі, що в Парижі. Кольорова гама його складалася зі світло-блакитного та світло-коричневого тонів. Ліпнина була виконана під керівництвом інженера Шиллера (за його ескізами та шаблонами). Над кожною парою колон були розміщені жіночі скульптури з крилами, які підтримували балкон верхнього ярусу. Борти балкону та лож бенуару прикрашала декоративна ліпнина. Під стелею розміщувалися медальйони з барельєфними портретами композиторів: О. Сєрова, М. Глінки, О. Даргомижського, А. Рубінштейна, П. Чайковського. Проміжний ярус лож бельетажа був вбудований на початку XX століття, щоб додати місткість залу. Сама стеля була розписана алегоричними картинами на теми сільського господарства, виноробства й торгівлі. Освітлювалося приміщення двома величезними люстрами та 19 світильниками.

Спочатку оркестр грав за ширмою в партері. Тільки в 1891 році була збудована сцена з оркестровою ямою (за проектом архітектора Б. Михаловського).

Всього на будівництво та відновлення Комерційного клубу після пожежі було витрачено 17 000 рублів. Пізніше будівля ще неодноразово змінювалась. А наприкінці 19 сторіччя обладнали велике, оточене колонами фойє (архітектор М. Дашкевич).

У 1914-ому інженером В. Демідовим і архітектором Торовим були добудовані другий ярус лож та побудований амфітеатр бельетажа, закладені вікна нагорі по периметру.

У 1930 році було змінено стелю залу, реконструйовано сцену. За проектом архітектора В. Троценка створили великий вестибюль з гардеробом та службовими приміщеннями, обладнали головний вхід. Пізніше за проектом архітектора В. Петі, фасаду придали форми стилю ампір.

Історія Харкова невід’ємно пов’язана з цією будівлею. Тут вперше в місті було проведено електрику. Комерційний клуб придбав першу парову машину, люстру газового освітлення замінили електричною. В 1986 році відомий фотограф А. Федецький, ательє якого було розташоване по вулиці Сумській, відвідували П. Чайковський, І. Айвазовський та інші видатні діячі культури, продемонстрував перший в Україні кіносеанс – перші зняті ним документальні фільми “Джигітовка козаків Оренбургського полку” та “Харківський вокзал в момент відходу поїзду”. В саду Комерційного клубу розміщувалося одне з перших спортивних товариств — “ Гурток гри в лаун-теніс”. З цього будинку в 1929 році вийшла в ефір перша українська радіостанція. А в грудні 1943-ого тут відбувся перший в історії суд над нацистськими злочинцями, який став прологом відомого Нюрнберзького процесу. На той час це був найбільший комфортабельний зал міста, в якому проходили всі значущі культурні заходи, а пізніше й урочисте засідання обкому.

Акустика залу приваблювала найвідоміші імена оперної сцени. Цей концертний зал чув голоси Ф. Шаляпіна та М. Баттістіні, А. Нежданової та Л. Собінова, Н. Забели-Врубель та І. Алчевського. Ця будівля пам’ятає ключові культурні події нашого міста – візит П. І. Чайковського у 1893 році, гастролі С. Рахманінова 1911-ого. Тут читав свої твори Маяковський, диригував Хачатурян. У цьому залі відбулась прем’єра опери М. Лисенка «Тарас Бульба», постановка балету П. І. Чайковського «Спляча красуня», а у 1926 році — перша на території сучасної України постановка опери С. С. Гулака – Артемовського «Запорожець за Дунаєм», а також багато інших шедеврів – концерти, симфонії та опери, створені видатними композиторами.

Невід’ємною від будівлі на Римарській, 21 є й історія розвитку музичного мистецтва Харкова, а особливо, оперно-балетного театру. Вже наприкінці 19 сторіччя, після будівництва великого залу, тут починає постійно працювати оперна трупа. Харківський театр опери та балету (за виключенням декількох років перед війною) проіснував у цьому будинку до 1991 року.

А в 1995 році вирішено будівлю передати Харківській філармонії, яка на той час не мала свого постійного приміщення. Вже в листопаді 1997-ого зал філармонії було відкрито для проведення концертів симфонічного оркестру.

У 2006 році розпочато масштабну реконструкцію, яку було завершено у 2019 році. 14 лютого 2019 року відбулося урочисте відкриття Великого залу вже в оновленому вигляді.

Сьогодні Харківська філармонія — сучасний комплекс, який має декілька залів: великий, органний та камерні. Зокрема колонний зал-вестибюль та паркетний зал, в яких можна проводити різноманітні бали, презентації, будь-які заходи, що не потребують сцени. Коридори та фойє оздоблені усім необхідним для проведення масштабних художніх виставок, є приміщення для музею. Камерна зала оздоблена красивими люстрами в класичному стилі та дубовим паркетом, що дає змогу проводити не тільки камерні концерти, а й святкові заходи з кавою чи келихом шампанського. На другому поверсі дворівневого фойє розташований буфет.

Зараз Великий зал має унікальну сцену з мушлею, яка дає можливість більш якісного сприйняття звуку слухачами. Крім того, сцена оздоблена сучасним звуковим і світловим обладнанням, має трирівневу оркестрову яму, що дає змогу проводити будь-які вистави, опери та балети, а унікальні акустичні характеристики залу — проводити концерти без звукотехнічного підсилення.

При реконструкції Великого залу первинний інтер’єр було відновлено згідно з проектом 1885-ого року:
— демонтовано нижній ряд балконів;
— в партері та на балконі побудовано амфітеатр;
— відтворено ошатне вбрання та освітлення залу: на стелі розташовані дві великі багатолампові люстри, під балконом та на стінах встановлені стельові світильники та бра;
— відновлено кольори залу, в обробці архітектурних деталей використана позолота;
— реставровані втрачені архітектурні деталі: барельефи композиторів, фігур каріатид.

Доповнюють загальну картину неокласичного интер’єру темно-червона оббивка крісел та антрактна завіса, які контрастують з деревом світлих тонів.

Зал оздоблений сучасними технічними засобами, які надають можливість проводити будь-які музичні, театральні та культурно-масові заходи.

Новий органний зал має найбільший орган в Україні, побудований спеціально для цього залу фірмою “Alexander Schuke Potsdam Orgelbau Gmbh”. Орган відповідає найвищим вимогам світового сучасного органобудівництва. Наявність такого інструменту дає необмежені можливості виконання будь-якої музики найкращими виконавцями з усього світу. В цьому залі можна проводити
різноманітні концерти як з органом, так і без нього. Сьогодні там проходять органні, симфонічні, хорові чи танцювальні концерти.

Сьогодні художні колективи філармонії з успіхом використовують нові сучасні можливості залів для проведення своєї концертної діяльності. А це означає, що музика в цих стінах буде і надалі радувати харків’ян та гостей міста.

Share.

Leave A Reply