9 жовтня 2007-го року. День останнього виступу художнього керівника та головного диригента камерного хору Харківської філармонії В’ячеслава Палкіна. Ця афіша, цілісінька, начебто й 14 років не минули з тієї пори, навіва безліч чуттєвих спогадів учням маестро. Саме в той день В’ячеслав Сергійович вже будучи тяжко хворим востаннє вийшов до хору й слухачів в залі Успенського собору, — згадує Світлана Грузіна, що працює в колективі вже тридцять років.
Світлана Грузіна, інспектор Академічного хору імені В. Палкіна:
“Тоді звучала соль мажорна Меса Шуберта, саме вона стала останнім твором, що хор виконував під керівництвом В’ячеслава Сергійовича. Цікаво, що саме ця Меса була першим твором крупної форми, яку колись заспівав хор. Символічно. Месу соль мажор ми виконаємо і в концерті 14 березня, це наша данина його пам’яті”.
Сучасники називали Палкіна людиною поліфонійною: окрім таланта музиканта він мав хист живописця, був уважним до всього навколишнього середовища. Навчав слухати й чути, розуміти задум автора та насолоджуватися красою гармонії.
Світлана Грузіна, інспектор Академічного хору імені В. Палкіна:
“Унікальний, проникливий, багатогранний. Він завжди запрошував композиторів на репетиції, якщо ми виконували музику авторів-харків’ян: Тараса Кравцова, Віктора Мужчиля, Валентину Дробязгіну. Вони приходили, розповідали про задум, і В’ячеслав Сергійович нас занурював в атмосферу твору.“
Олена Білик, адміністратор Академічного хору імені В. Палкіна:
“Перед концертами він був дуже зосередженим. Усамітнювався на якийсь час до виходу на сцену, щоб самому налаштуватися. А нам завжди казав підбадьорливі слова та доносив стан, який ми мали донести слухачеві, і то було надихаючим.“
Багато учнів Маестро стали професіоналами своєї справи та роз’їхалися по різних країнах світу. Нинішній керівник хору Андрій Сиротенко — один із найталановитіших учнів В’ячеслава Палкіна.
Андрій Сиротенко, художній керівник та головний диригент академічного хору імені В. Палкіна:
“В’ячеслав Сергійович Палкін — хормейстер, який створив свій особистий стиль хорового співу. “Фірмові” риси звучання нашого хору залишаються незмінними: легкий теплий звук, динамічна гнучкість, прозорість, психологічна глибина. В’ячеслав Сергійович один із перших хормейстерів у Харкові, що почали глибоко розробляти методику розспівування хору на практиці, і під час розспівування він і напрацьовував нову техніку, і ставив художні завдання. Підхід до інтерпретації у нього особистий — відчути музику всім серцем, закохатись у неї і зробити її нібито своєю”.
Цікава історія та безліч досягнень і нагород, які точно не вмістяться на одній сторінці. Цьому талановитому хормейстеру вдалося підняти щабель любительського хору настільки, що зараз артисти виконують твори будь-якої складності в різних стилях і жанрах. Перемоги на міжнародних фестивалях, численні фондові записи національної та зарубіжної музики на радіо, телебаченні, компакт-дисках.
Юрій Янко, директор-головний диригент Харківської філармонії: “В’ячеслав Сергійович був фантастичним, прекрасним музикантом та не менш прекрасним організатором. Йому вдалося об’єднати людей, що по-справжньому були закохані в спів, запалити їх вогнем творчості, неймовірною любов’ю до хорової музики. В нього завжди було чому навчатися. Репертуар надзвичайно різноманітний, від старовинної музики до сучасних композиторів, наших земляків. Він особисто спілкувався з кращими хормейстерами, він завжди мав кращі аранжування. Мені дуже пощастило не просто спостерігати за його творчістю, а працювати з ним пліч-о-пліч.“
Багато слів про творчу індивідуальність Палкіна, аналізуючи його діяльність у статтях, сказали науковці. А от для учнів це була людина, що заснувала хор та присвятила йому все своє життя. Перш за все — наставник з глибокими внутрішніми цінностями. Артисти хору називають його Учитель.
Олена Білик, адміністратор Академічного хору імені В. Палкіна:
“Ми пишаємося тим, що він був нашим учителем. І несемо це крізь твори, крізь все своє професійне життя. Він знав про кожного свого учня, знав про потреби наших родин та наші особисті клопоти”.
Маестро дуже доброзичливо ставився до свого колективу і бачив в артистах однодумців. Саме тому в хорі його згадують дуже тепло.
Світлана Грузіна, інспектор Академічного хору імені В. Палкіна:
В 2005-ому році В’ячеслав Сергійович був вже тяжко хворий, але ми цього ще не знали. Ми виступали в Хайновці (в Польщі), де стали володарями Гран-прі, а напередодні давали великий концерт у Люблині. І от ми приїхали вранці о 8 годині, не спали, думаємо, це ж ще попереду важка репетиція, а він нам сказав: “Пройдемо по одному такту кожного твору, я вам довіряю, ми будемо найкращими”. І так дійсно сталось. Ми тоді перемогли. І, до речі, коли брали участь у конкурсі в тій самій Хайновці вже в 2011 році з Андрієм Сиротенком в якості керівника хору (конкурс тільки серед тих колективів, що вже ставали володарями гран-прі), ми теж взяли гран-прі.
В’ячеслав Палкін мріяв опанувати велику кількість хорової літератури. І в одному зі своїх інтерв’ю сказав: “Все моє життя присвячене тому, щоб якомога більше людей залучити до найдемократичнішого, найдоступнішого, найяскравішого музикування — хорового співу”. Мрія засновника втілилась. І серед творів, що прозвучать у великому ювілейному концерті 14-го березня вже в іншому складі його послідовників, буде Меса соль мажор Франца Шуберта. А стару афішу буде так само дбайливо берегти Світлана Грузіна в товстому журналі зворушливих спогадів у хоровому класі, де щоденно проводить репетиції колектив, який тепер має статус академічного. ШАНОВНИЙ В’ЯЧЕСЛАВЕ СЕРГІЙОВИЧУ. ПАМ’ЯТАЄМО. ДЯКУЄМО.
- Виступ хору у м. Дебрецен (Угорщина, 2012 р.)
- Виступ на симфонічному Янко-шоу
- Виступ у Великому залі на симфонічному Янко-шоу