Як умру, то поховайте
Мене на могилі
Серед степу широкого
На Вкраїні милій,
Щоб лани широкополі,
І Дніпро, і кручі
Було видно, було чути,
Як реве ревучий.
Як понесе з України
У синєє море
Кров ворожу… отойді я
І лани і гори —
Все покину, і полину
До самого Бога
Молитися… а до того
Я не знаю Бога.
Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте.
І мене в сем’ї великій,
В сем’ї вольній, новій,
Не забудьте пом’янути
Незлим тихим словом.

Відомий український поет, художник і громадський діяч. Його поезії і картини стали символом української культури і національної свідомості.
Шевченко народився в селі Моринці на Черкащині в бідній козацькій родині. У віці 14 років його продали в рабство, і він пройшов багато мук і переслідувань. Пізніше, в 1838 році, завдяки допомозі друзів і петиції до царського уряду, він був звільнений з рабства.
У Шевченковому творчому доробку багато епічних творів, які описують життя українського народу, зокрема його найвідоміші поезії “Катерина”, “Тополя”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “І в полі пшениця колоситься” та інші. У своїх творах він зображував жорстокість соціальних нерівностей, рабство, насильство, знущання над людьми.
Поряд з поезією, Шевченко також займався малюванням. Він створив багато картин, в яких зображував український пейзаж, людей і селянське життя. Його картини та ілюстрації стали невід’ємною частиною його літературного доробку.